Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паперець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паперець
Берлін: Українське слово, 1924

Папе́рець, рцю, м. = Папірець. Сип перець на паперець. Мет. 189.