Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паристий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паристий
Берлін: Українське слово, 1924

Пари́стий, а, е. Парный, подъ пару. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, а в другого короткі ноги, так не зійде з ним. Кіев. у.