Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паршивий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паршивий
Берлін: Українське слово, 1924

Парши́вий, а, е. 1) = Пархатий. Ном. № 1035. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива. Чуб. I. 264. 2) Плохой, скверный.