Словарь української мови (1924)/паскудитися

by Борис Грінченко

◀ паскудити

Словарь української мови Борис Грінченко П паскудитися

паскудний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Паску́дитися, джуся, дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Рудч. Ск. II. 64. Не паскудьмось, краще буде! НВолын. у.