Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пахнота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пахнота
Берлін: Українське слово, 1924

Пахнота́, ти́, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахноти. Грин. II. 322.