Словарь української мови (1924)/пахтіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ пахощі Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пахтіти 		пахторити ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пахті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пахтіти&oldid=506749