Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пахторити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пахторити
Берлін: Українське слово, 1924

Па́хторити, рю, риш, гл. = Нюшкувати. Пес пахторит. Вх. Зн. 47. Жид на ярмарку пахторит, кого б ошукати. Вх. Зн. 47.