Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пахучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пахучий
Берлін: Українське слово, 1924

Паху́чий, паху́щий, а, е. Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Ном. № 4573. Чебрець — зілля пахуще. Полт. у. Пахуще, як м'ята. Ном.