Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пекати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пекати
Берлін: Українське слово, 1924

Пе́кати, каю, єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: „пек, осина!“ Гн.