Словарь української мови (1924)/пекельний
Зовнішній вигляд
◀ пекатися | Словарь української мови П пекельний |
пекельник ▶ |
|
Пеке́льний, а, е. 1) Адскій. Котл. Ен. II. 32. Огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. Гориш тим пекельним вогнем. Стор. МПр. 14. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі. Грин. I. 288.