Словарь української мови (1924)/пекельник

by Борис Грінченко

◀ пекельний

Словарь української мови Борис Грінченко П пекельник

пекло ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пеке́льник, ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X. 155) Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть… Рудч. Ск. I. 95.