Словарь української мови (1924)/пеньок
Зовнішній вигляд
◀ пенькуватий | Словарь української мови П пеньок |
пеня ▶ |
|
Пеньо́к, нька́, м. 1) Ум. отъ пень. 2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанный въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.