Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пеньок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пеньок
Берлін: Українське слово, 1924

Пеньо́к, нька́, м. 1) Ум. отъ пень. 2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанный въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.