Словарь української мови (1924)/перелюбець
| ◀ перелюб | Словарь української мови П перелюбець |
перелюбити ▶ |
|
Перелю́бець, бця, м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш. К. Псал. 119.
| ◀ перелюб | Словарь української мови Борис Грінченко П перелюбець |
перелюбити ▶ |
|
Словарь української мови — П
перелюбець
Борис Грінченко
1924
Перелю́бець, бця, м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш. К. Псал. 119.