Словарь української мови (1924)/перелюбити
| ◀ перелюбець | Словарь української мови П перелюбити |
перелюбки ▶ |
|
Перелюби́ти, блю́, биш, гл. Перебить, отбить у кого любимаго человѣка — жениха, невѣсту. Вона мого хлопця перелюбила. Харьк. у.
| ◀ перелюбець | Словарь української мови Борис Грінченко П перелюбити |
перелюбки ▶ |
|
Словарь української мови — П
перелюбити
Борис Грінченко
1924
Перелюби́ти, блю́, биш, гл. Перебить, отбить у кого любимаго человѣка — жениха, невѣсту. Вона мого хлопця перелюбила. Харьк. у.