Словарь української мови (1924)/переміт

by Борис Грінченко

◀ переміститися

Словарь української мови Борис Грінченко П переміт

перемітка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перемі́т, ме́ту, м. — положи́ти. При основываніи нитокъ на сновалку ошибиться и положить нитку не на тотъ колышекъ, на который слѣдуетъ. Константиногр. у. См. Перемет.