Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/переміт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переміт
Берлін: Українське слово, 1924

Перемі́т, ме́ту, м. — положи́ти. При основываніи нитокъ на сновалку ошибиться и положить нитку не на тотъ колышекъ, на который слѣдуетъ. Константиногр. у. См. Перемет.