Словарь української мови (1924)/перемітуватися
Зовнішній вигляд
◀ перемітувати | Словарь української мови П перемітуватися |
переміть ▶ |
|
Перемі́туватися, туюся, єшся, гл. 1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемітуючись кількома словами. Левиц. I. 332. 2) = Перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса. МУЕ. III. 46.