Словарь української мови (1924)/переорювати
| ◀ переорати | Словарь української мови П переорювати |
перепадати ▶ |
|
Перео́рювати, рюю, єш, сов. в. переора́ти, рю́, реш, гл. 1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. К. Дз. 34. Достатків там більше… переорюють краще, та й земля ситніша. Мир. Пов. II. 85. 2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Ном. № 3306. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що? Грин. I. 244.