Словарь української мови (1924)/перепадати

by Борис Грінченко

◀ переорювати

Словарь української мови Борис Грінченко П перепадати

перепадатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перепада́ти, да́ю, єш, сов. в. перепа́сти, паду́, де́ш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Кв. Дощі частійш перепадали. О. 1862. III. 31.