Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перепадати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перепадати
Берлін: Українське слово, 1924

Перепада́ти, да́ю, єш, сов. в. перепа́сти, паду́, де́ш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Кв. Дощі частійш перепадали. О. 1862. III. 31.