Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перепитки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перепитки
Берлін: Українське слово, 1924

Перепи́тки, ків, м. мн. Свадебный обрядъ: выпивая рюмку, дарить что-либо новобрачнымъ. См. Перепивати 2.