Словарь української мови (1924)/переполювати

by Борис Грінченко

◀ переполуднати

Словарь української мови Борис Грінченко П переполювати

перепона ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перепо́лювати, люю, єш, сов. в. переполо́ти, лю́, леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.

Переполюва́ти, лю́ю, єш, гл. Окончить періодъ случки. Корова вже переполювала.