Словарь української мови (1924)/перепона

by Борис Грінченко

◀ переполювати

Словарь української мови Борис Грінченко П перепона

перепонка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перепо́на, ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176.