Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перистий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перистий
Берлін: Українське слово, 1924

Пери́стий, а, е = Перістий. І ти з міста, і я з міста, кажуть люде, що периста. Сама сіла, погляділа: була чорна — поруділа. Чуб. V. 113. 2) Пери́сті чо́боти. Сапоги съ красными голенищами и чорними головками. Харьк.