Словарь української мови (1924)/перистий
Зовнішній вигляд
◀ перинонька | Словарь української мови П перистий |
періг ▶ |
|
Пери́стий, а, е = Перістий. І ти з міста, і я з міста, кажуть люде, що периста. Сама сіла, погляділа: була чорна — поруділа. Чуб. V. 113. 2) Пери́сті чо́боти. Сапоги съ красными голенищами и чорними головками. Харьк.