Словарь української мови (1924)/песиголовець

by Борис Грінченко

◀ песиголова

Словарь української мови Борис Грінченко П песиголовець

песик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Песи́головець, вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. I. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше ніж у вола, і то серед лоба. Грин. I. 1—2. Бранное слово. Ном. № 4801.