Словарь української мови (1924)/песик

by Борис Грінченко

◀ песиголовець

Словарь української мови Борис Грінченко П песик

песій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пе́сик, ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б'ють, а левик боїться. Ном. № 3902. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3) — на о́ці. Бѣльмо. Грин. II. 319. 4) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. МУЕ. III. 17. Щух. I. 255.