Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пестивий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пестивий
Берлін: Українське слово, 1924

Пести́вий, а, е. Нѣжный, ласкающій. Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого. Мир. ХРВ. 84.