Словарь української мови (1924)/пестивий
Зовнішній вигляд
◀ песій | Словарь української мови П пестивий |
пестити ▶ |
|
Пести́вий, а, е. Нѣжный, ласкающій. Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого. Мир. ХРВ. 84.