Словарь української мови (1924)/пестити
| ◀ пестивий | Словарь української мови П пестити |
пеститися ▶ |
|
Пести́ти, щу́, стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя нене, як малу дитину. К. Досв. 44.
| ◀ пестивий | Словарь української мови Борис Грінченко П пестити |
пеститися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пестити
Борис Грінченко
1924
Пести́ти, щу́, стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя нене, як малу дитину. К. Досв. 44.