Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пеститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пеститися
Берлін: Українське слово, 1924

Пести́тися, щу́ся, стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.