Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пиндючитися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ пиндючити Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пиндючитися 		пиндючливий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пиндю́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, спесивиться.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пиндючитися&oldid=509407