Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пиндючливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пиндючливий
Берлін: Українське слово, 1924

Пиндю́чливий, а, е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.