Словарь української мови (1924)/писок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
писок
Берлін: Українське слово, 1924

Пи́сок, ску, м. 1) Лицо; морда. Чуб. I. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. I. 262. 2) Носокъ косы. См. Коса 1. Шух. I. 169. 3) Мысокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) Качечі пи́ски. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. I. 8.