Словарь української мови (1924)/планитуватий
Зовнішній вигляд
◀ планида | Словарь української мови П планитуватий |
планиця ▶ |
|
Планитува́тий, а, е. Свѣдущій во вліяніи планетъ на погоду и пр. То такі планитуваті є, що воно по планетах знає, коли на що сіяти. Ном. № 281.