Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/планиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
планиця
Берлін: Українське слово, 1924

Плани́ця, ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міус. окр.