Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плодити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плодити
Берлін: Українське слово, 1924

Плоди́ти, джу́, диш, гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила. Грин. III. 279.