Словарь української мови (1924)/плодитися

by Борис Грінченко

◀ плодити

Словарь української мови Борис Грінченко П плодитися

плодливий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Плоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.