Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плодитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плодитися
Берлін: Українське слово, 1924

Плоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.