Словарь української мови (1924)/плохута
Зовнішній вигляд
◀ плоховитий | Словарь української мови П плохута |
площа ▶ |
|
Плоху́та, ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. Ум. Плохутка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.