Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плоховитий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плоховитий
Берлін: Українське слово, 1924

Плохови́тий, а, е. Тихій, смирный. А дитя молоденьке та плоховите собі. Федьк.