Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плуг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плуг
Берлін: Українське слово, 1924

Плуг, га, м. 1) Плугъ. Чуб. VII. 398. Бодай воли живі були, а плуг поламався. Мет. 6. 2) Плуг волі́в. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. КС. 1882. X. 186. Ум. Плужо́к. Маркев. 49.