Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плющати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плющати
Берлін: Українське слово, 1924

Плюща́ти, щу́, щи́ш, гл. = Плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.