Словарь української мови (1924)/побабчитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побабчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Поба́бчитися, чуся, чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.