Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побавити
Берлін: Українське слово, 1924

Поба́вити, влю, виш, гл. Занять, забавить, развлечь. Побав дитину, бач як репетує.