Словарь української мови (1924)/побанити

by Борис Грінченко

◀ побалакати

Словарь української мови Борис Грінченко П побанити

побанувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поба́нити, ню, ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.