Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побанити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побанити
Берлін: Українське слово, 1924

Поба́нити, ню, ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.