Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поблудний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поблудний
Берлін: Українське слово, 1924

Поблу́дний, а, е. ? Люблять мене все поблудні. Нп.