Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поблідлий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поблідлий
Берлін: Українське слово, 1924

Поблі́длий, а, е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі. МВ. I. 45.