Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побожитися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ побожити Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побожитися 		побожкати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Побожи́тися, жу́ся, жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. I. 110.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/побожитися&oldid=512105