Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побожкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побожкати
Берлін: Українське слово, 1924

Побо́жкати, каю, єш, гл. Выразить сокрушеніе словами: а Бо́же! ой Бо́же! Ото сказали, що її вбито. От я побожкала, побожкала, та й кажу: що ж робити! Верхнеднѣпр. у.