Словарь української мови (1924)/побожкати

by Борис Грінченко

◀ побожитися

Словарь української мови Борис Грінченко П побожкати

побожний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Побо́жкати, каю, єш, гл. Выразить сокрушеніе словами: а Бо́же! ой Бо́же! Ото сказали, що її вбито. От я побожкала, побожкала, та й кажу: що ж робити! Верхнеднѣпр. у.