Словарь української мови (1924)/побожний
| ◀ побожкати | Словарь української мови П побожний |
побожність ▶ |
|
Побо́жний, а, е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився. Рудч. Ск. II. 22.
| ◀ побожкати | Словарь української мови Борис Грінченко П побожний |
побожність ▶ |
|
Словарь української мови — П
побожний
Борис Грінченко
1924
Побо́жний, а, е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився. Рудч. Ск. II. 22.