Словарь української мови (1924)/поборонити
| ◀ поборозняк | Словарь української мови П поборонити |
побороти ▶ |
|
Поборони́ти, ню́, ниш, гл. Запретить. Не поборони, батеньку, хоч за возом побігти. Ном. № 8993. Скілько хоч куштуй, ніхто тобі й не поборонить. Кв.