Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побороти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побороти
Берлін: Українське слово, 1924

Поборо́ти, рю́, реш, гл. Побороть, одолѣть. Хто кого поборе, той тому оце озеро одпустить. Рудч. Ск. I. 61.