Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побрехати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побрехати
Берлін: Українське слово, 1924

Побреха́ти, брешу́, шеш, гл. Поврать.