Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побубоніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побубоніти
Берлін: Українське слово, 1924

Побубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне. Харьк.